Цифровий наркотик:
залежність школярів від гаджетів
У сучасному
світі більшість дітей не знають і навіть не уявляють іншого життя, якщо у ньому
відсутні гаджети.
Майже сім
років тому доктор Ніколас Кардарас – виконавчий директор The Dunes East Hampton,
одного з найбільших центрів реабілітації США, а також колишній клінічний
професор Stony Brook Medicine видав книгу «Сяючі діти: як залежність від
екранів викрадає наших дітей – і як подолати транс».
Видання досі
не втрачає своєї актуальності, навіть більше – запити на його переклад
збільшуються, бо у книзі розкривається проблематика «цифрового героїну», або як
екрани перетворюють наших дітей на психопатів-наркоманів.
Часто батьки
спостерігають напади агресивних істерик у відповідь на позбавлення доступу до
пристроїв, втрату концентрації у дітей, коли вони не зазнають постійної
стимуляції з боку пристроїв. Також часто спостерігаємо дітей, які нудьгують,
апатичні та зовсім нічим не цікавляться, коли не мають доступу до гаджета.
Вже відомо,
що смартфони, планшети і приставки – форми цифрового наркотика. Дослідження,
проведені декілька років тому, виявило, що гаджети також впливають на кору
головного мозку, що відповідає за виконавче функціонування, в тому числі й за
імпульсний контроль так само, як і кокаїн.
Мозок
дитини, яка постійно «живе» в електронному пристрої, виглядає таким чином, ніби
знаходиться під дією наркотиків.
Не дивно, що
дорослим надзвичайно складно відірвати дітей від екранів і пояснити, що час
користування гаджетами закінчився. На додаток до цього, сотні клінічних
досліджень демонструють, що екрани збільшують депресію, неспокій і агресію та
навіть можуть призвести до психотичних наслідків, за яких залежна від гаджетів
дитина втрачає зв’язок із реальністю.
То як же
виявити залежність у дітей і підлітків та допомогти перебороти це без шкоди для
психологічного здоров'я?
Чесно
поговоріть із дітьми про те, чому ви обмежуєте час їхнього перебування з
гаджетами. Вечеряйте з дітьми без електронних пристроїв за столом. Поясніть, що
деякі діти настільки захоплюються грою з пристроями, що їм важко зупинитися або
контролювати час, який вони так проводять.
Спробуйте
почути дитину, зрозуміти, що їй цікаво. Потрібно не сваритися, а дізнатися, що
дитина шукає в інтернеті, що бачить, і спробувати обговорити, обмінятися
думкою. Аби позбутися залежності, необхідне взаємозаперечення, альтернатива.
Потрібно побачити, чим цікавиться дитина і направити її зацікавленість у
правильне русло.
Батьки мають
зрозуміти, що залежність дитини від гаджетів – це наслідок того, що вони не
бачили дитину раніше, приділяли недостатньої уваги. Діти – продовження сімейних
традицій, а не щось нове.
Багато дітей
мають проблеми з читання, тому вони заміняють читання відеорядом із соціальних
мереж. Вони від відео щасливі, це компенсація їхнього навантаження чи
морального конфлікту у школі. Запросіть дитину на прогулянку містом чи на
природі, зіграйте разом у футбол, шукайте разом цікаві місця та пригоди.
Також батьки
мають пам’ятати, що діти більш схильні до залежності від цифрових пристроїв,
якщо почуваються самотніми, відчуженими, не мають мети та нудьгують. У такому
разі гра стає для них втечею від реального світу, і вихід часто полягає у тому,
щоб допомогти дітям отримувати багатий досвід у реальному житті та
налагоджувати стосунки не з віртуальними друзями, а з реальними людьми. Дитина,
яка залучена до творчої активності та має тісні зв'язки зі своєю родиною, менш
імовірно втече у фантазійний цифровий світ.
Аби замінити
дитині залежність гаджетами на щось інше, потрібно зважати на психологічний
типаж дитини. Для прикладу, футбол – є ті хто люблять грати, інші – дивитися, а
треті – розповідати про нього. Тому варто зважати й на цю особливість. Головне
– не зламати дитину, а знайти заміну, задати напрямок руху. Але не забороняти.
Краще розв'язання
проблеми цифрової залежності – допомога дітям в отриманні змістовного досвіду в
реальному житті й реальних відносинах. Говоріть і спілкуйтеся з власними
дітьми.
Комментариев нет:
Отправить комментарий